1. Абсолютні величини, їх види, одиниці вимірювання.
2. Відносні величини, їх значення.
3. Види та способи обрахування відносних величин.

І. Абсолютні величини, їх види, одиниці вимірювання.

Абсолютні статистичні величини виражають розміри, обсяги та рівні процесів та явищ. За способом вираження вони поділяються на індивідуальні та сумарні. (схема 1.2.)
Абсолютні величини є джерелом формування статистичної інформації, за допомогою їх оцінюють усі боки суспільного життя. В умовах формування ринкових відносин треба мати точну інформацію про ступінь збалансованості попиту покупців на конкретні товари з можливостями їх виробництва.
За способом вираження розмірів досліджуваних явищ абсолютні величини поділяються на індивідуальні і загальні (підсумкові).
Індивідуальні виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності. Вони отримуються безпосередньо під час статистичного спостереження. (Наприклад, рівень виробітку окремого робітника за конкретний період.) (схема 1.1.)
Сумарні характеризують величину тієї чи іншої ознаки усіх одиниць сукупності або окремих її груп.
Підсумовування посівної площі сільськогосподарських підприємств за даними річної звітності дає змогу знайти показник абсолютного її розміру в межах району, області . Отже, внаслідок зведення звітних даних промислових підприємств дістають сумарні абсолютні дані про чисельність робітників, суми виплаченої заро¬бітної плати, про кількість і вартість виробленої продукції в розрізі окремих галузей і разом по народному господарству.
Абсолютні статистичні величини завжди є іменованими числами і виражаються в певних одиницях виміру.
Розрізняють за одиницею виміру такі абсолютні статистичні величини:
- натуральні одиниці- (т, км) відповідають природним або споживчим властивостям предмета і виражаються у фізичних оди¬ницях ваги, довжини . (Наприклад, виробництво цукру в тоннах, рідких продуктів — у літрах, в декалітрах, взуття — у парах.)
Коли облік за однією з одиниць не дає достатньої уяви про явище, його можна обліковувати у двох одиницях. (Наприклад, шкіра обліковується в квадратних дециметрах і вагових одиницях, скло — у квадратних метрах і за вагою).
Одиницю величини можна виражати і сумою добутків двох різних вимірників. (Наприклад, робота вантажного транспорту обліковується У тонно-кілометрах, які є добутком маси перевезених тонн вантажів на відстань у кілометрах. )
- умовно-натуральні (умов, банки, умовне паливо) - суть цього полягає в тому, що один з продуктів приймають за одиницю, рештуприрівнюють до нього на підставі обчислених коефіцієнтів. (Наприклад, якщо вагонобудівний завод виготовив 2000 чотиривісних вагонів і 4000 двовісних, то загальну кількість вагонів потрібно перерахувати у двовісні (200 * 2 + 4000 = 8000), оскільки один чо¬тиривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двовісним.)
Однак умовно-натуральні одиниці мають обмежене застосування, оскільки дають змогу лише підсумовувати однорідну продукцію. Для різнойменної продукції загальний обсяг виробництва (реалізації) визначають у вартісному (грошовому) вираженні ( грн., тис.грн.). Облік продукції в такий спосіб застосовують для обчислення наслідків виробництва і для вимірювання вартості продукції. Це необхідно, оскільки су¬купний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт визначають у вартісному вираженні.
- трудові - чол.-годин, чол.-днів;
- комплексні - т/км;


ІІ. Відносні величини, їх значення.

В аналізі статистичної інформації важливе місце посідають відносні величини, які доповнюють абсо¬лютні.
Відносні величини - показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-еко¬номічного життя. Їх дістають як частку від ділення двох абсолютних величин.
При обчисленні відносних величин чисельник — це показник, який вивчається. Його називають звітною величиною. Величину, з якою зіставляються інші величини (знамен¬ник), називають основою, або базою порівняння, базисною величиною. База порівняння править за своєрідний вимірювач. Зіставляючи звітну величину з базисною, визначають, у скільки разів порівнювана величина є більшою чи меншою від базисної.
Відносні величини мають велике значення під час аналізу соціально-економічних явищ, оскільки абсолютні величини не завжди дають змогу правильно оцінити явища з огляду на їхню динаміку, склад, інтенсивність поширення. Лише в зіставленні з іншою величиною дана абсолютна величина проявляє свою істинну сутність. ( Наприклад, відомо, що в певній державі за рік померло три мільйони чоловік, то це ще не дає підстав для висновку про рівень смертності населення в цій державі. Лише зіставивши це значення з середньорічною чисельністю населення держави, можна дійти правильних висновків щодо рівня смертності в даній державі.)
Відносні величини утворюються внаслідок зіставлення двох одно¬йменних чи різнойменних величин.
Залежно від того, до якого значення прирівнюється база порів¬няння, частку від ділення можна виразити або у вигляді коефіцієнта чи відсотка, або як проміле чи продециміле. Крім того, в статистиці широко використовують іменовані відносні величини.
Одиниці виміру відносних величин.

Форма вираження відносних величин залежить від кількісного співвідношення порівнюваних величин, а також від суті отриманого результату порівняння.
Коли порівнювана величина є більшою від бази по¬рівняння, відносну величину можна виразити або в коефіцієнтній, або у відсотковій формі. Якщо порівнювана величина є меншою від бази порівняння, відносну величину доцільніше виражати у відсотках. Якщо ж числові значення порівнюваної величини відносно малі, то відносні величини виражають у проміле. Так, у проміле обчислюють показники природного руху населення: народжуваності, смертності, приросту, одруження, розлучення.
У кожному окремому випадку слід добирати таку форму виражен¬ня відносних величин, яка забезпечує більшу наочність та сприйнят¬тя. ( Наприклад, краще сказати, що продуктивність праці за звітний період зросла майже в 1,5 (півтора) рази, ніж те, що продуктивність праці проти базисного періоду становить 149,7 %.)
Аби відносні величини були правильними, потрібно, щоб порівнювана величина і база (основа) були зіставними.

ІІІ. Види та способи обрахування відносних величин.

1) Відносна величина виконання плану - аналіз виконання плану (відношення фактично досягнутого рівня до запланованого рівня).

2) Відносна величина планового завдання - оцінка планової швидкості розвитку (відношення запланованого рівня до базового).

3) Відносна величина динаміки - аналіз інтенсивності розвитку (відношення фактично досягнутого рівня до базового рівня).
Відносні величини динаміки дуже важливі, їх широко застосову¬ють у статистиці та соціально-економічних дослідженнях, оскільки вивчення розвитку явищ у часі, зокрема, розвитку народного госпо¬дарства держави, — важливе теоретичне і практичне завдання.
Відносну величину динаміки визначають відношенням показ¬ників за звітний період (рік, квартал, місяць ) та за минулий період. Аби обчислити відносну величину динаміки, потрібно мати дані щонайменше за два періоди або моменти часу.

4) Відносна величина структури - аналіз структури сукупності.
Їх розраховують як відношення абсолютної величини кожного складового елемента до абсолютної величини всієї сукуп¬ності, тобто як відношення частини до цілого.
Відносні величини структури виражають у відсотках (базу порівняння прийма¬ють за 100). Показники структури можна виражати в коефіцієнтній формі (базу порівняння приймають за одиницю).
Зіставляючи структуру однієї й тієї самої сукупності за різні періоди часу, можна простежити структурні зміни.
Відносні величини структури широко використовують для аналізу підприємницької діяльності: структури випущеної продукції та витрат на її виробництво, а також складу робітників підприємства за різними ознаками (стать, вік, стаж роботи).

5) Відносна величина координації - аналіз структури сукупності (характеризують співвідношення окремих частин цілого, одна з яких приймається за базу порівняння в межах однієї сукупності). Наприклад, співвідношення між чисельністю міського і сільського населення, чоловіків і жінок, робітників і службовців, основними і оборотними фондами, силовими ф робочими машинами.

Відносні показники координації найчастіше виражаються числом одиниць однієї частини на 100 або 1000 одиниць другої частини.

6) Відносна величина порівняння в просторі - просторові, територіальні порівняння, які характеризують співвідношення однойменних показників, які відносяться до різних об'єктів або територій. (Наприклад, порівняння урожайності хмелю в двох господарствах за звітний період, продуктивності свиней в господарствах двох областей за п’ять років).

7) Відносна величина інтенсивності - аналіз інтенсивності розвитку (які показують ступінь поширеності досліджуваного явища в певному середовищі, наприклад, рівень виробництва м’яса на душу населення, фондомісткість, фондовіддача).
Розраховується шляхом ділення абсолютної величини досліджуваного явища на абсолютну величину, яка характеризує обсяг середовища, в якому здійснюється розвиток і розповсюдження явища.

Однією з важливих умов правильного обчислення, порівняння і аналізу відносних показників є забезпечення порівнянності даних.
Взяті для розрахунків, порівнянь та аналізу абсолютні і відносні показники повинні:
1) відноситись до одного й того самого кола об'єктів і одиниць спостереження або тієї самої сукупності;
2) визначатися за єдиною методи¬кою, що забезпечує порівняння їх за змістом;
3) відноситись до однієї тери¬торії;
4) характеризувати дані за той самий період або момент часу;
5) мати однакові одиниці вимірювання.

Питання для закріплення знань:

1. Що таке абсолютні статистичні величини і яке їхнє значення в статистиці?
2. Які види абсолютних величин можна виділити за способом їх вираження?
3. В яких одиницях можна виражати абсолютні величини?
4. Що називають відносною величиною?
5. В якій формі можна виражати відносні ве¬личини?
6. Чому порівнюваність абсолютних показників є базою для обчислення відносних величин?
7. Які види відносних величин Ви знаєте?
8. Як обчислюють відносні величини планового завдання?
9. Що характеризують відносні величини дина¬міки і яка послідовність їх обчислення?
Ю. Яка залежність між відносними величинами динаміки і планового завдання?
11. Що виражають відносні величини структури та координації?
12. Для характеристики яких явищ використо¬вують відносні величини інтенсивності і порів¬няння в просторі?

Література:

Основна:
1. Вашків П.Г. , Пастер П.І. Теорія статистики, К, « Либідь», 2001. с. 82-87
2. Еріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики, М, практикум, Київ, «Знання», 1997р.
3. Харламов А.М. и др.. Статистика, М, 1987. с.25-29

Додаткова:
1. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцева В.М. Общая теория статистики, М, Инфра, 2000. с. 77-78
2. Гусаров В.М. Теория статистики, М, Аудит, 1998.
3. Мармоза А.Т. Теорія статистики. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. с. 67-74