План лекції:
1. Загальне уявлення про статистику і відомості з її історії.
2. Поняття про статистичне спостереження. План спостереження.
3. Організаційні форми і види спостереження. Види несуцільного спостереження.
4. Поняття про статистичне зведення. Форми і види зведення.
5. Статистичне групування, завдання і види.
6. Статистичні ряди розподілу, їх види.
І. Загальне уявлення про статистику і відомості з її історії.
Термін «статистика» походить від латинського слова «статус» (status), що означає «визначений стан речей». Первинним значенням цього терміну було «державознавство», тобто сума знань про державу. Вперше у цьому контексті термін був використаний німецьким науковцем Г. Ахенвалем, який у 1749 році випустив книгу про державознавство. У сучасному розумінні термін «статистика» має декілька значень:
- в широкому розумінні під статистикою розуміють практичну діяльність статистичних установ, які збирають і обробляють інформацію про різні явища і процеси суспільного життя;
- під статистикою розуміють також сукупність цифрових показників, що характеризують певні статистичні сукупності чи суспільство в цілому. Наприклад, відомості про демографічну ситуацію, інформація про результати діяльності окремих галузей матеріального і нематеріального виробництва;
- під статистикою розуміють окрему галузь науки, яка має свій предмет і метод дослідження.
Між статистичною наукою і практикою існує тісний зв'язок і залежність. Статистична наука використовує дані практики, узагальнює їх і розробляє методи проведення статистичних досліджень. В свою чергу, в практичній діяльності застосовуються теоретичні положення статистичної науки для рішення конкретних управлінських завдань. Протягом тривалого і складного процесу формування статистики ці дві функції постійно взаємодіяли, і практичні потреби неминуче впливали на розвиток статистичної науки. Статистика як наука завжди обслуговувала та виконувала завдання того суспільного ладу, який був її основним фундатором і користувачем статистичної інформації.
Статистика має багатовікову історію, її виникнення і розвиток зумовлені суспільними потребами: підрахунок населення, худоби, облік земельних угідь, майна тощо.
Первиною формою статистики був господарський облік, поява якого відноситься до глибокої давнини і пов'язана з утворенням держав.
Для управління державою потрібна була інформація про чисельність населення, склад земель, поголів'я худоби, стан торгівлі та ін. Уже в країнах Стародавнього світу сформувались розвинуті системи державного та адміністративного обліку, що дістало відображення в священних книгах різних народів. Так, Конфуцій у книзі «Шу-Кінг» посилається на дані перепису населення Китаю в 2238 р. до н.е. В Біблії, у Четвертій книзі Мойсея «Числа», розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю.
З розширенням зв'язків і уявлення про світ виникли описи держав. Аристотель описав 157 міст і держав свого часу. У стародавньому Римі був утворений перший статистичний орган - ценз для проведення переписів вільних громадян. З Середньовіччя до наших часів збереглося унікальне зведення даних загального земельного перепису Англії «Книга страшного суду».
Точність і достовірність господарського обліку були невисокими. Точнішою стає статистика з виникненням приватної власності та формування держав.
З розвитком суспільства все складнішими ставали взаємовідносини між окремими народами, державами, суспільними формуваннями.
Особливо гострою стала потреба кількісної оцінки розвитку суспільних процесів із виникненням капіталізму. Подальший розвиток цієї суспільної формації був немислимим без всебічної кількісної оцінки ринків праці, сировинних ресурсів, збуту товарів.
Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фактів, накопичування масових даних про суспільні явища і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту щодо кількісного вимірювання явищ і закономірностей суспільного життя, розвиток неповний перелік умов, завдяки яким у 17 ст. стало неминучим формування статистики. На початку цього процесу відокремились два напрямки: державознавство і політична арифметика.
Державознавство часто називають описовою школою статистики, її представники основними завданнями статистики вважали систематизовані описування, які визначають велич та могутність держави.
Засновниками цього напрямку розвитку статистики вважають німецького вченого Г. Конрінга (1606-1681), який розробив систему опису державного устрою. Його послідовник професор філософії і права Г. Ахенваль (1719-1772) вперше в Марбурзькому університеті почав читати нову дисципліну, названу ним «статистика».
На відміну від державознавства, представники школи «політичних арифметиків» при вивченні соціальних явищ перевагу надавали кількісним характеристикам. Основоположником політичної арифметики вважають англійського вченого економіста Вільяма Петті (1623-1687). Політичні арифметики в цілому вірно визначали суть статистики, її завдання і значення як не методу соціального пізнання.
Таким чином, державознавство і політична арифметика - два напрямки поступового розвитку господарського обліку. У них один об'єкт дослідження - суспільство, але різні методи - описування і вимірювання. Тільки в 19 ст. текстові опитування починають витіснятись цифровими і термін «статистика» набуває більш вузького значення - опис характерних особливостей держав числовим методом.
Отже, історія розвитку статистики показує, що статистична наука сформувалась в результаті теоретичного узагальнення нагромадженого людством досвіду обліково - статистичних робіт, які були зумовлені потребами управління в суспільстві.
У 19 ст. зростали обсяги офіційної інформації і кількісні характеристики поступово витісняли текстові описування. Статистика набуває «кількісного відтінку». Фундатором теорії статистики став А. Кетле. Його праці - це початок пошуку філософських підвалин статистики. А. Кетле вважав, що предметом статистики є «людина в суспільстві», а методологічною основою - принцип масовості, пізніше названий законом великих чисел.
У Росії в 19 ст. формувалась статистика політико - економічного напрямку. Проте інтенсивний розвиток математичної статистики в кінці століття потіснив її політ економічний напрям. У зв'язку з цим виділилось дві концепції щодо наукового змісту статистики:
1. Статистика як метод пізнання;
2. Статистика як наука, предметом дослідження якої є масові явища і процеси. Кожна з концепції відображала лише одну сторону статистики, оскільки статистика одночасно є і наукою, і методом. Статистика є суспільною наукою.
ІІ. Поняття про статистичне спостереження. План спостереження.
Статистичне спостереження - науково-організаційний збір масових даних про явища та процеси, які відбуваються у суспільстві.
Статистичне спостереження - це перша стадія статистичного дослідження. Дослідження розпочинають з обліку фактів і зібрання первинного матеріалу відповідно до мети і завдання. Під час статистичного спостереження дістають необхідну статистичну інформацію, яку потім систематизують, зводять, обробляють, аналізують.
Важливість цього етапу дослідження полягає в тому, що використання інформації, одержаної внаслідок статистичного спостереження, на подальших етапах дослідження забезпечує науково обґрунтовані висновки про характер і закономірності розвитку розглядуваного об'єкту.
Мета спостереження - одержання достовірної інформації для виявлення закономірностей розвитку явищ і процесів. Кінцевою метою спостереження є підготовка управлінських рішень та вжиття відповідних заходів.
Статистичне спостереження може бути первинним або вторинним.
Первинне - реєстрація вихідних даних, що надходять безпосередньо від об'єкта, який їх надає.
Вторинне - це збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних (банківських звітів, підсумків біржових торгів).
Статистичні дані, придатні для науково обґрунтованих узагальнень мають відповідати певним вимогам:
• бути вірогідними (відповідати реальному стану);
• повними, а не випадковими, уривчастими, їх дістають на підставі
реєстрації значення ознак усіх одиниць сукупності за весь період чи на
певний момент часу;
• достовірними і точними - статистичні дані тільки в тому випадку
доказові, якщо вони правдиві й достовірні;
• однотиповими, порівняльними - для узагальнення і зіставності їх у
часі й просторі;
• своєчасними;
• доступними.
План спостереження - це сукупність програмно-методологічних та організаційних питань.
Організаційні питання - це організація спостереження. Складання карт території спостереження та списків одиниць досліджуваної сукупності, підготовка кадрів, способу розробки матеріалів спостереження.
Програмно-методологічні питання плану - це перелік пунктів, які відповідають на питання:
- для чого проводиться обстеження (мета обстеження);
- що обстежується (об'єкт спостереження);
- складові частини об'єкту (одиниця сукупності);
- джерело інформації (одиниця спостереження);
- на які питання планується одержати відповіді (програма спостереження).
Мета статистичного спостереження - це основний очікуваний
результат статистичного дослідження. Ії чітке формування дає змогу уникнути збирання неповних даних. Мету статистичного спостереження в загальному вигляді містить документ, на підставі якого організовується спостереження (наприклад, постанова уряду, указ Президента тощо).
Так, метою обстеження суб'єктів малого бізнесу в Україні є визначення стану їх виробничо-фінансової діяльності для сприяння подальшому розвитку.
Об'єкт спостереження - сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж об'єкту дає можливість уникнути різного тлумачення результатів. Для цього застосовуються цензи - набори кількісних та якісних обмежувальних ознак. Якщо об'єкт визначено невірно, то можливо певну його частину не буде досліджено.
Одиниця сукупності - це первинний елемент об'єкту, що є носієм ознак, що підлягають спостереженню.
Одиниця спостереження - це та первинна ланка, з якої мають бути одержані необхідні статистичні дані.
Тобто: одиниця сукупності це, що піддається дослідженню, а одиниця спостереження - це джерело здобуття відомостей.
Так, у разі перепису промислового устаткування одиницею спостереження є окреме промислове підприємство, одиницею сукупності є окрема одиниця устаткування.
Програма спостереження - це перелік запитань, на які слід одержати відповіді в результаті спостереження. Зміст та обсяг запитань залежать від мети спостереження та можливостей його проведення.
Запитання мають бути чіткими, а також легкими для розуміння, тобто бути просто сформульованими, однозначно тлумачитися.
Розробляючи програми, слід не тільки визначити склад запитань, але й їхню послідовність.
В програму спостереження також включаються: розробка статистичного інструментарію, визначення виду та способу обстеження.
Статистичний інструментарій - це набір статистичних формулярів, інструкцій та роз'яснень щодо проведення спостереження.
Статистичний формуляр - обліковий документ єдиного зразку, що містить адресну характеристику об'єкту спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.
Час спостереження - це час, до якого відносяться дані спостереження. Якщо об'єктом спостереження є процес, то визначається інтервал часу, протягом якого накопичуються дані. Якщо об'єктом спостереження є стан, то обирається критичний момент - момент часу, станом на який реєструються дані.
Критичним моментом користуються під час перепису населення. Перепис населення України проводиться станом на 12-ту годину ночі з 4 на 5 грудня - це критичний момент.
III. Організаційні форми і види спостереження. Види несуцільного спостереження.
Застосовують дві форми спостереження: звітність і спеціально організоване спостереження. (схема 3.1.)
Звітність - форма спостереження, за якою кожен суб'єкт діяльності регулярно подає свої дані до державних органів статистики у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.
Спеціально організовані спостереження - форма спостереження, яка охоплює сфери життя, що не охоплені статистичною звітністю. До них належать: переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.
Перепис - суцільне спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру на складу станом на певну дату. Переписи проводяться одночасно для всієї сукупності (території) за єдиною для всіх одиниць програмою (перепис населення).
Обліки - суцільні спостереження масових явищ, що ґрунтуються на даних опитування. Огляду та документальних записів (облік земельного фонду, облік об'єктів незавершеного будівництва).
Спеціальні обстеження - несуцільні спостереження окремих масових явищ за певною тематикою (бюджетні обстеження домогосподарств, обстеження з питань зайнятості).
Опитування - спостереження думок, мотивів, оцінок, які реєструються зі слів респондентів. Винятком з цього є суцільне опитування всього населення - референдум.
Види спостереження розрізняють за степенем охоплення одиниць та за часом реєстрації даних. (схема 3.1.)
За ступенем охоплення одиниць обстеження бувають суцільні та несуцільні.
Суцільні - обстеження передбачають реєстрацію всіх без винятку одиниць сукупності (звітність, більшість переписів).
Несуцільні - обстеження за яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина. Несуцільне спостереження має порівняно із суцільним певні переваги: воно дешевше, вимагає лише сил і засобів, дає змогу використовувати детальнішу програму і оперативніше отримувати дослідження. У деяких випадках несуцільне спостереження є єдино можливим для дослідження, наприклад у разі вивчення якості продукції.
За часом реєстрації даних спостереження поділяються на поточне, періодичне та одноразове.
Поточне спостереження - систематична реєстрація фактів здійснюється в міру їх появи (реєстрація процесів виробництва та реалізації продукції, надходження платежів, укладання угод).
Періодичне спостереження - реєстрація фактів проводиться через певні (як правило рівні) проміжки часу. Найчастіше такі спостереження характеризують стан явищ на певний момент часу.
Це щорічний облік худоби, який здійснюють станом на 1 січня, облік залишків матеріальних цінностей тощо.
Одноразове спостереження - що проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні явища або процесу з метою отримання даних, які не містяться у формах звітності (вивчення думки читачів чи глядачів з приводу того чи іншого питання, маркетингове обстеження адаптації товару до місцевого ринку).
Види несуцільного спостереження.
Вибіркове спостереження - це такий вид несуцільного спостереження, коли характеристика всієї сукупності одиниць подається по їх частині, випадково відібраній.
Вибіркове спостереження - найпоширеніший вид несуцільного спостереження. Випадковість відбору одиниць сукупності, що підлягають вивченню, гарантує незалежність результатів вибірки від волі осіб, що її здійснюють. Тому його широко використовують в різних галузях народного господарства. В промисловості його застосовують для контролю за якістю продукції, використанням устаткування; в сільському господарстві - при визначенні рівня урожайності чи втрат урожаю, в торгівлі вивчають попит населення. Вибіркове спостереження використовують для обстеження бюджетів домашніх господарств, суб'єктів малого бізнесу.
Метод основного масиву, за якого обстеженню підлягає лише частина одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об'єкту спостереження (обстеження міст з найвищим рівнем атмосферного забруднення; спостереження за міськими ринками у великих містах і промислових центрах, де проживає понад 50% населення країни дає змогу
дізнатися, як змінюється кон'юнктура торгових оборотів і цін на окремі групи товарів).
Монографічне спостереження - це детальне обстеження окремих одиниць сукупності з метою їх досконального вивчення (обстеження діяльності фондової біржі, діяльності фонду приватизації майна).
Анкетне спостереження - особам, від яких необхідно отримати інформацію надсилають анкети з проханням заповнити їх і повернути за відповідною адресою. Як правило, заповнених анкет отримують набагато менше, ніж надсилають. Правильність заповнення анкет цілком залежить від бажання особи, що її заповнює, породжує невисокий рівень достовірності інформації. До нього звертаються в разі соціологічних досліджень, у бібліотеках - для опитування читачів, у торгівлі - для вивчення попиту населення.
Моніторинг - спеціально організоване спостереження за станом певного середовища (моніторинг підсумків валютних торгів, екологічного стану).
ІV. Поняття про статистичне зведення. Форми і види зведення.
Статистичне зведення - другий етап дослідження масових суспільних явищ. Суть його полягає в класифікації та агрегуванні первинних статистичних даних.
Зведення - комплекс дій по узагальненню конкретних індивідуальних даних, які утворюють сукупність, з метою виявлення типових закономірностей, властивих досліджуваному явищу в цілому.
Зведення включає групування матеріалу, розробку або вибір показників, які характеризують типові групи та підгрупи, підрахунок групових і загальних підсумків викладення результатів в вигляді статистичних таблиць та графіків.
В основі зведення лежить метод групування.
Статистичне групування - розподіл сукупності на групи за істотними для них ознаками.
Залежно від мети дослідження та складності масового процесу групувальних ознак може бути одна, две і більше.
Групування за однією ознакою називають простим, у році поєднання двох і більше ознак - комбінаційним.
При групуванні за варіаційною ознакою необхідно вибрати кількість груп та інтервали групування.
Величина інтервалу є різниця між максимальним та мінімальним значенням ознаки в кожний групі. Інтервали можуть бути рівними і нерівними. Рівні застосовуються тоді, коли ознака групування розподілена в сукупності більш-менш рівномірно. Ширину рівних інтервалів визначають за формулою:
Статистичні зведення розрізняються:
- За складністю побудови зведення поділяють на прості і групові.
Просте підсумкове зведення не передбачає попереднього розподілу
групи одержаних відомостей. В цьому разі лише визначають загальний підсумок усіх одиниць сукупності або загальний обсяг досліджуваного показника. Наприклад, аби знайти загальну чисельність студентів в Україні, достатньо скласти дані про чисельність студентів у всіх вищих закладах освіти.
Просте зведення застосовують не часто, оскільки досліджувані статистикою масові явища і процеси суспільного життя складні, багатогранні та суперечливі. Наприклад, у разі загальних відносно добрих підсумків господарської діяльності всіх промислових підприємств із поля зору випадають ті, що досягли значних успіхів, і ті, що ледве функціонують, рентабельні й збиткові тощо. За підсумками простого зведення цього не видно. Для того щоб виявити кращі й гірші підприємства, потрібно підрахувати підсумки в розрізі окремих груп підприємств, використовуючи групове зведення.
Групове зведення передбачає попередній розподіл одиниць на групи (наприклад рентабельні і збиткові підприємства). Це дає змогу підрахувати кількість одиниць сукупності та обсяг досліджуваної ознаки в кожній групі. Здебільшого матеріал спостереження групують за певними ознаками, після чого зводять. Статистичне зведення в широкому розумінні — це складна операція наукової обробки первинних статистичних даних, яка охоплює групування матеріалів, розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підбиття підсумків у розрізі груп і в цілому за всією сукупністю та зображення згрупованих матеріалів у вигляді таблиць.
Виділення однорідних груп є основою статистичного зведення вихідної інформації неодмінною умовою його наукової обробки і практичного використання в підприємницькій діяльності.
Вся багатогранна і складна робота, пов'язана із статистичним зведенням вихідної інформації, поділяється на такі етапи:
1) визначення завдання статистичного зведення;
2) вибір групувальної ознаки, кількості груп та інтервалу, формування груп і підгруп;
3) перевірка повноти і якості матеріалів спостереження, підбиття підсумків, обчислення необхідних показників для характеристики всієї сукупності та її окремих частин.
- За способом здійснення статистичне зведення поділяється на централізоване і децентралізоване.
Централізованого зведення весь первинний матеріал спостереження зосереджується, систематизується та узагальнюється в центральному органі державної статистики — Комітеті статистики України.
Децентралізоване зведення передбачає узагальнення матеріалу знизу догори за ієрархічними сходинками управління з відповідною обробкою на кожній із них.
Основною перевагою централізованого зведення є можливість його автоматизації, застосування єдиної методології розробки даних, додавши групування та обчислення похідних показників. При централізованому зведенні важче зрівняти первинні дані, збільшуються витрати на його організацію, створюється великий розрив у часі між збиранням даних і результатами їх обробки. Децентралізоване зведення порівняно з централізованим оперативніше і дешевше.
V. Статистичне групування, завдання і види.
На групування у статистичному аналізі покладаються певні функції, зокрема:
а) вивчення структури та структурних зрушень;
б) типологія соціально-економічних явищ;
в) аналіз взаємозв'язків між явищами.
Відповідно до цих функцій розрізняють структурні, типологічні та аналітичні групування.
Структурне групування характеризує склад однорідної сукупності за певними ознаками, обсяги явища та вагомість окремих груп.
Типологічне групування - це розподіл якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи. Основне завдання такого групування - індентифікація типів, а тому першорядне значення має вибір групувальної ознаки.
За допомогою аналітичного групування виявляють наявність та напрямок зв'язку між двома ознаками, з яких одна представляє результат, інша - фактор, що впливає на результат. Сукупність поділяється на групи за факторною ознакою і в кожній групі визначається середній рівень результативної ознаки. За наявності зв'язку між факторну та результативною ознаками групові середні від групи до групи поступово змінюються - збільшуються або зменшуються.
VІ. Статистичні ряди розподілу, їх види.
В результаті групування отримують ряди розподілу. Ряд розподілу - упорядкована послідовність пар елементів: варіанта - частота.
Варіанта - окреме значення групувальної ознаки.
Частота - кількість елементів у групі з відповідним значенням (рівнем) ознаки.
Залежно від ознаки ряди розподілу бувають атрибутивними, або варіаційними.
Атрибутивний ряд – ряд збудований по якісному признаку.
Варіаційний ряд - ряд збудований по кількісному признаку.
Варіаційні ряди можуть бути дискретними або інтервальними. Дискретні ряди побудовані для перервних, або дискретних ознак. Дискретною є така ознака, яка має певні значення між якими не може бути ніяких інших (число дітей у сім'ї).
Інтервальні ряди будуються, як правило, для неперервних ознак, які можуть приймати будь-які значення в певних межах.
Дуже корисним та навіть цікавим може бути графічне зображення рядів розподілу. Дискретний ряд зображується в вигляді полігону, а варіаційний ряд з рівними інтервалами - у вигляді гістограми.
Самостійна робота.
1. Способи спостереження.
2. Контроль даних спостереження.
І. Способи спостереження.
Статистичне спостереження здійснюється трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.
Безпосередній облік - реєстрація фактів здійснюється особисто обліковцем шляхом підрахунку, вимірювання, оцінки, огляду (реєстрація товарних запасів; облік готівкової грошової маси у банках; облік основних засобів під час інвентаризації).
Документальний облік - реєстрація фактів відбувається за даними, наведеними у документах первинного обліку. Цей спосіб використовують при складанні підприємствами і організаціями звітності.
Опитування - це спостереження, яке передбачає, що відомості фіксуються зі слів опитуваного.
Опитування можна організувати по-різному. Розрізняють три способи опитування:
- експедиційний;
- самореєстрація;
- кореспондентський.
Експедиційне опитування - реєстрація фактів здійснюється спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації (переписи населення).
Кореспондентське опитування - реєстрація фактів на місцях виникнення явищ здійснюється добровільно обраними особами (обстеження процесу просування товарів у регіональних умовах ринку).
Самореєстрація - реєстрація фактів здійснюється самими респондентами після попереднього інструктажу (обстеження бюджетів домогосподарств).
ІІ. Контроль даних спостереження.
Точність та достовірність статистичних матеріалів - важливі завдання статистичного дослідження. Однак навіть при досконалій організації статистичного спостереження можливі помилки.
Залежно від характеру, джерел та причин виникнення розрізняють помилки реєстрації і помилки репрезентативності.
Помилки реєстрації виникають у наслідок неправильного визначення фактів під час спостереження або невірного їх запису. В свою чергу вони бувають випадковими і систематичними.
Випадкові похибки - це помилки реєстрації, які можуть бути допущені як опитуваним, так і реєстратором під час заповнення бланків.
Систематичні похибки можуть бути навмисними і ненавмисними.
Навмисні похибки виникають тоді, коли опитувані чи реєстратор, знаючи дійсний стан явища, навмисно повідомляють чи записують невірні дані.
Ненавмисні похибки зумовлюються різними випадковими причинами (несправність контрольних приладів, неуважність реєстратора тощо).
Помилки репрезентативності характерні лише для несуцільного спостереження. Вони виникають у наслідок того, що склад відібраної для дослідження частини одиниць сукупності недостатнього повно відтворює склад усієї досліджуваної сукупності. Значення помилки репрезентативності оцінюють за допомогою відповідних показників.
Виявленню і усуненню помилок, допущених під час статистичного спостереження допомагає контроль статистичних матеріалів. Контроль буває арифметичний і логічний.
Арифметичний контроль - це лічильна перевірка одержаних сум і зіставлення взаємопов'язаних показників, що випливають один з одного.
Логічний контроль полягає у взаємному зіставленні одержаних відповідей на запитання програми за їх логічним зв'язком, або їх порівняння з іншими джерелами та виявлення невідповідностей у цих відповідях.
Питання для закріплення знань:
1. Що таке спеціально – організоване статистичне спостереження?
2. До якого виду статистичного спостереження належить:
• Перепис населення;
• Інвентаризація устаткування на підприємстві;
• Звіт про фінансову діяльність підприємства;
• Бюджетні обстеження.
3. Що означає слово "статистика"?
4. Дайте коротку характеристику історії розвитку статистики.
5. Які існують форми спостереження?
6. Які задачі розв'язуються за допомогою методу групування?
7. Що таке полігон і гістограма, як їх будують?
8. Яким чином можна визначити кількість груп при групуванні?
9. Які бувають ряди розподілу?
10. Які задачі розв’язуються за допомогою методу групування?
11. Яким чином можна визначити кількість груп при групуванні?
12. Що таке полігон і гістограма, як їх будують?
Література:
Основна:
1. Вашків П.Г. , Пастер П.І. Теорія статистики, К, « Либідь», 2001, с. 13-29
2. Герасименко С.С., Головач А.В., Ерина А.М. Статистика, Київ, КНЕУ, 2000р. С.11-28
3. Уманець Т.В., Пигарев Ю.Б. Статистика, Київ, «Викар», 2003.с. 24-36
Додаткова:
1. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцева В.М. Общая теория статистики, М, Инфра, 2000. с. 27-47
2. Гусаров В.М. Теория статистики, М, Аудит, 1998. с. 31-37
3. Мармоза А.Т. Теорія статистики. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. с. 6 - 55